СТАНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

СТАНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

Опанувати рідну мову дитина починає в сім’ї. тож аби процес формування мовленнєвих здібностей відбувався правильно та сприяв становленню мовленнєвої особистості дитини, дотримуйтеся таких правил:

    Уникайте використання запитань-зауважень дисциплінарного характеру («Хто тобі дозволив це брати?», «Чому ти не слухаєшся?», «Куди ти поліз?», «Що ти робиш?»)

    Розвивайте загальну та дрібну моторику дитини,що безпосередньо  впливає на розвиток мовлення

    Не порівнюйте мовленнєві досягнення окремої дитини з досягненнями її однолітків

    Визнавайте право кожної дитини на індивідуальне мовленнєве зростання – темп, терміни оволодіння мовленням (якісні та кількісні показники)

    Супроводжуйте мовленням усі контакти з дитиною: гра, гра-забава, ігрова вправа, гра-заняття, спільна діяльність

    Забезпечуйте спілкування з дитиною відповідно до орфоепічних норм української мови

    Остерігайтеся уподібнення до дитячого мовлення, шаблонності в побудові висловлювання

    Заохочуйте активне мовлення дитини – не поспішайте миттєво виконати її бажання, реагуючи лише на плач, крик, невербальні прояви. Знаючи можливості активного мовлення дитини, короткими запитаннями спонукайте її до звукового чи словесного означення прохання

    Базуючись на досвіді дитини,періодично намагайтеся зацікавити її і вивести на рівень інтересу, спонукаючи до запитань, порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами, об’єктами, явищами

    Не активізуйте мовлення дитини, якщо вона відчуває дискомфорт, та не ігноруйте її інтерес до певного предмета або явища, адже дитина має право на час, тривалість і силу прояву свого інтересу

Пам’ятайте, що мовленнєвий простір, насичений зразками мовленнєвої культури, є основним джерелом становлення мовленнєвої особистості в ранньому дитинстві. Мовлення дитини формується через наслідування, тому попіклуйтеся про створення для неї сприятливого розвивального мовленнєвого середовища, основним і незмінним суб’єктом якого є дорослий – партнер у спілкуванні та спільній діяльності.

ПЕДАГОГІКА НІЖНОСТІ

ПЕДАГОГІКА НІЖНОСТІ

Пам'ятка для батьків

Усі батьки мріють,щоб їхні діти виросли здоровими ,щасливими й добрими людьми, щоб вони могли сповна насолоджуватися життям і радіти кожному дню, були впевнені в собі й здатні протистояти труднощам. Для цього слід виховувати дитину в атмосфері взаєморозуміння, кохання й ніжності.

Виховання дитини – процес складний і часом непередбачуваний. Якщо поведінка сина чи доньки викликає занепокоєння, поміркуйте, чи достатньо уваги, піклування й ніжності отримувала ваша дитина останнім часом?

Батьки за будь-яких обставин мають пам’ятати про «три кита» педагогіки ніжності:

·                Зоровий контакт – люблячий погляд батьків, готовність відреагувати на плач, сміх, будь-який рух дитини. За допомогою самого лише погляду батько чи мати може заспокоїти, підтримати, розвеселити малюка, але й покарати теж. Дитина потребує зорового контакту з батьками від самого народження.

·        Фізичний контакт – це і «телячі ніжності», і «ведмежі витівки». Усе залежить від віку, індивідуальних особливостей розвитку дитини та її темпераменту. Дитина ніколи «не переросте» потребу в фізичному контакті, з віком змінюється лише форма його прояву. Що старша дитина, то далі вона віддаляється від батьків, але їй все одно необхідний фізичний контакт із ними у формі поцілунків, дружніх поплескувань, обіймів тощо.

     Пильна увага – дає змогу малюкові відчути, що він для вас – найважливіший у цілому світі. Якомога більше часу щодня батьки повинні присвячувати своїй дитині і тільки їй, забувши про свої «дорослі» справи. Це  може бути спільна діяльність з дитиною – гра, бесіда, читання книги тощо. Ніщо не повинно відволікати дорослого від взаємодії з дитиною.

Психологічний комфорт дуже важливий для нормального розвитку малюка. Щоб дитина почувалася захищеною, задовольняйте її потребу у вашій увазі й піклуванні, не забувайте проявляти до неї ніжність і ласку, обіймати і цілувати її!

Батьківської любові багато не буває!