СТАНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

СТАНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

Опанувати рідну мову дитина починає в сім’ї. тож аби процес формування мовленнєвих здібностей відбувався правильно та сприяв становленню мовленнєвої особистості дитини, дотримуйтеся таких правил:

    Уникайте використання запитань-зауважень дисциплінарного характеру («Хто тобі дозволив це брати?», «Чому ти не слухаєшся?», «Куди ти поліз?», «Що ти робиш?»)

    Розвивайте загальну та дрібну моторику дитини,що безпосередньо  впливає на розвиток мовлення

    Не порівнюйте мовленнєві досягнення окремої дитини з досягненнями її однолітків

    Визнавайте право кожної дитини на індивідуальне мовленнєве зростання – темп, терміни оволодіння мовленням (якісні та кількісні показники)

    Супроводжуйте мовленням усі контакти з дитиною: гра, гра-забава, ігрова вправа, гра-заняття, спільна діяльність

    Забезпечуйте спілкування з дитиною відповідно до орфоепічних норм української мови

    Остерігайтеся уподібнення до дитячого мовлення, шаблонності в побудові висловлювання

    Заохочуйте активне мовлення дитини – не поспішайте миттєво виконати її бажання, реагуючи лише на плач, крик, невербальні прояви. Знаючи можливості активного мовлення дитини, короткими запитаннями спонукайте її до звукового чи словесного означення прохання

    Базуючись на досвіді дитини,періодично намагайтеся зацікавити її і вивести на рівень інтересу, спонукаючи до запитань, порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами, об’єктами, явищами

    Не активізуйте мовлення дитини, якщо вона відчуває дискомфорт, та не ігноруйте її інтерес до певного предмета або явища, адже дитина має право на час, тривалість і силу прояву свого інтересу

Пам’ятайте, що мовленнєвий простір, насичений зразками мовленнєвої культури, є основним джерелом становлення мовленнєвої особистості в ранньому дитинстві. Мовлення дитини формується через наслідування, тому попіклуйтеся про створення для неї сприятливого розвивального мовленнєвого середовища, основним і незмінним суб’єктом якого є дорослий – партнер у спілкуванні та спільній діяльності.