Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію.
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я - українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки,
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
О.Василенко
середу, 29 березня 2017 р.
вівторок, 21 березня 2017 р.
21 березня - Всесвітній день поезії
"Поезія - це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі"
Ліна Костенко
Якийсь безсмертний дотик до душі"
Ліна Костенко
понеділок, 20 березня 2017 р.
20 березня - Міжнародний день щастя
Захоплено всміхаюся весні.
Це - щастя.
Лювлю на собі погляди ясні.
Це - щастя.
Люблю, захоплююсь, хвилююся.
Це- щастя.
Підтримую, ціную і турбуюся.
Це - щастя.
Готую зранку кілька чашок чаю,
Піклуюся, сумую і чекаю.
Радію зустрічі, всміхаюсь, обіймаю.
Так, це воно, це - щастя, точно знаю.
Галина Британ
Це - щастя.
Лювлю на собі погляди ясні.
Це - щастя.
Люблю, захоплююсь, хвилююся.
Це- щастя.
Підтримую, ціную і турбуюся.
Це - щастя.
Готую зранку кілька чашок чаю,
Піклуюся, сумую і чекаю.
Радію зустрічі, всміхаюсь, обіймаю.
Так, це воно, це - щастя, точно знаю.
Галина Британ
понеділок, 13 березня 2017 р.
Цікава думка
У людині, погано вихованій, відвага перетворюється на брутальність, ученість - на педантизм, дотепність - на блазенство, простота - на неотесаність, доброта - на підлабузництво
Д.Локк
понеділок, 6 березня 2017 р.
Мамині рушники
Мамині рушники
З дитинства пам ’ятаю рушники,
Що так любовно їх творила мама.
По-українськи хата на святки
Сіяла вишитими рушниками.
На полотні співали солов’ ї
І красувались кетяги калини.
Зелений хміль в’ юнився по гіллі,
Зоріли в колосках волошки сині.
Неначе долю вишила свою,
Заплівши в неї промінь світанковий,
Кохання, і пісні, і молоду зорю...
Світи мені повік, матусина любове!
(Т.Пишнюк)
З дитинства пам ’ятаю рушники,
Що так любовно їх творила мама.
По-українськи хата на святки
Сіяла вишитими рушниками.
На полотні співали солов’ ї
І красувались кетяги калини.
Зелений хміль в’ юнився по гіллі,
Зоріли в колосках волошки сині.
Неначе долю вишила свою,
Заплівши в неї промінь світанковий,
Кохання, і пісні, і молоду зорю...
Світи мені повік, матусина любове!
(Т.Пишнюк)
четвер, 2 березня 2017 р.
"Бережіть швидкоплинну годину та сьогоднішній день... кожну окрему мить, бо ж помре вона і ніколи не повториться. І це завжди серйозно: поранена хвилина кровоточитиме, вбита - тривожитиме сумління. Ми наївно боїмося смерті, не усвідомлюючи, що життя - це хоровод митей, що вмирають та знову народжуються"
(Януш Корчак "Право дітей на повагу")
(Януш Корчак "Право дітей на повагу")
Підписатися на:
Дописи (Atom)