Мамині рушники
З дитинства пам ’ятаю рушники,
Що так любовно їх творила мама.
По-українськи хата на святки
Сіяла вишитими рушниками.
На полотні співали солов’ ї
І красувались кетяги калини.
Зелений хміль в’ юнився по гіллі,
Зоріли в колосках волошки сині.
Неначе долю вишила свою,
Заплівши в неї промінь світанковий,
Кохання, і пісні, і молоду зорю...
Світи мені повік, матусина любове!
(Т.Пишнюк)
Немає коментарів:
Дописати коментар